Згадались мої колись думки щодо лазіння по стінці.
Найкраще відчуття - це не процес знаходження нової опори, не пошук, за що б зачепитися.
Це процес спуску вниз.
Довіра.
Коли ти знаєш, що хтось внизу тебе страхує.
І відпускаєш руки.
Без страху.
Вільне падіння. Выльний польот.
Звичайно, можна триматися за мотузку, обережно перебирати ногами по стінці.
Але
(
Read more... )